не виказувати

1) ( висловлювати) to express, to tell; ( дорікати) to reproach

2) (виявляти, напр., радість) to manifest, to display, to show

3) ( зраджувати) to betray; ( доносити) to denounce (to), to inform (on, against); ( таємницю) to let out, to blurt out

1) выска́зывать, вы́сказать

2) ( обнаруживать) выка́зывать, вы́казать; (только несоверш. раскрывать) облича́ть

3) ( разоблачать) облича́ть, обличи́ть; ( указывать) выдава́ть, вы́дать; (секрет, тайну) выба́лтывать, вы́болтать, проба́лтывать, проболта́ть

თქმა, გამოთქმა

виказувати, висловлювати, виражати

виказувати милість, вшановувати, догоджати, доглядати, дбати, піклуватися СМ.

обличить

1) (выказывать, обнаруж. кого, что) виказувати, виказати, виявляти, виявити кого, що, доводити, довести що;

2) -чать, -чить кого в чём (уличать, изобличать) - виказувати, виказати, виявляти, виявити, доказувати, доказати кому що, виводити, вивести кого, спіймати когось на чому. -чать (-чить) кого во лжи, в воровстве, измене и т. д. - виявляти (виявити), виводити (вивести) виказувати (виказати) чиюсь брехню, чиєсь злодійство, чиюсь зраду и т. д. Судья -чил преступника во лжи - суддя виявив злочинцеві його брехню. Обличённый - виказаний, виявлений, виведений (на чисту воду);

3) (хулить) - см. Осуждать 2.

* * *

несов.; сов. - облич`ить

1) ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; (выдавать что-л. тайное) вика́зувати, ви́казати; ( порицая) плямува́ти, запля́мувати

2) (несов.: обнаруживать) виявля́ти

заняться

I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;

2) см. Заимствоваться.

II. Заниматься, заняться -

1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;

2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;

3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.

* * *

1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися

1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься

2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

изобличить (кого) виявляти, виявити, виводити, вивести (на чисту воду), викривати, викрити кого, доказувати, доказати на кого, (стар.) висвідчати, висвідчити кого; кого в чём - виявляти, виявити, доказувати, доказати кому и на кого що, виказувати, виказати на кого що; (выдавать что) зраджувати, зрадити щось; см. Обличать, Уличать. [Він сам зраджує своє неуцтво (Крим.)]. -чать кого во лжи, в воровстве - виявляти (виводити, виказувати) чиюсь брехню, чиєсь злодійство. Арестованного -чили в убийстве - заарештованому довели (доказали) душогубство, виявили, що заарештований убійник (душогуб). Изобличённый - виявлений, виведений, викритий, (опровергнутый) спростований. -ная ложь - висвідчена, виявлена неправда. -ный в чём - той, кому доведено що, на кого и кому доказано що. В чём он -чён? - що йому доведено? що на його доказано? Он -чён в измене - доведено його зраду, на його или йому доказано зраду. -ться -

1) виявлятися, виводитися, викриватися, бути виявленим, виведеним, викритим;

2) (самого себя) виявляти, виявити себе, викривати, викрити себе, зраджувати, зрадити самого себе.

* * *

несов.; сов. - изоблич`ить

показать

1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];

2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.

* * *

несов.; сов. - показ`ать

1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти

2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

- assent requisite

1) (давати, відпускати) to deal, to give out; ( документ) to issue; ( розподіляти) to distribute; ( вручати) to deliver, to grant, to hand

2) (видобувати, виготовляти) to produce

3) ( злочинця) to deliver up, to give up; ( іншій країні) to extradite; to hand over

4) (виказувати, розкривати) to give away, to betray

5) ( за когось) to pass off (as), to pretend; ( удавати з себе) to pose (as)

6) (друкувати, публікувати) to publish, to print

7) ( офіційно оголошувати) to promulgate, to issue

8) ( про звуки) to utter

9)

1) ( накривати) to cover ( with); ( завішувати) to veil; (покрівлею, дахом) to roof (in, over); ( обволікати) to mantle; (фарбою, пилом) to overlay ( with), to paint ( with); to coat ( with); (кіркою, шаром) to over-crust; (покришкою, ковпачком) to cap; ( лаком) to ( coat with) varnish; ( залізом) to iron; ( цукровою глазур'ю) to ice

2) (сплачувати борги, витрати) to pay off; to extinguish

3) ( не виказувати) to conceal, to hush up; ( приховувати) to connive

4) ( заглушати звук) to drown

5) карт. to cover

6) спорт. ( відстань) to cover

7)

см. виказувати

1) вы́сказать

2) ( обнаруживать) вы́казать

3) ( разоблачать) обличи́ть; ( указывать) вы́дать; (секрет, тайну) вы́болтать, проболта́ть

1. n

1) базікання, балаканина

2) балакун, базікало

3) розм. пузир, булька

2. v

1) балакати; базікати, теревенити

2) розбовкувати, виказувати (секрет тощо)

* * *

1) базіка

2) балаканина

1. n

1) персик

2) персикове дерево

3) персиковий цвіт

4) розм. красуня

5) амер., розм. перший сорт

6) амер. коньяк, бренді (з персиків)

1) амер., розм. легке завдання

8) амер., розм. щось гідне зневаги

9) мін. хлорит

2. v

1) доносити, нашіптувати, ябедничати (на когось peach -against, on, upon)

2) зводити наклеп, брехати

3) виказувати, вибовкувати

* * *

1) персик ( плід); бoт. персикове дерево

2) персиковий колір

3) красуня

4) "перший сорт"

5) cл.; = peach-brandy

6) cл.; жapг. легке завдання

7) cл.; жapг. щось, що заслуговує на презирство

1) (against, on) ябедничати; доносити

2) базікати, вибовкувати

1. n

1) пронизливий крик; вищання; вереск; зойк

2) розм. донос

2. v

1) вищати; пронизливо кричати; волати; верещати

2) розм. скаржитися, протестувати

3) розм. доносити; бути донощиком; виказувати (когось — on)

* * *

1) пронизливий лемент, крик, вереск

2) cл. донос

1) пронизливо кричати, волати, верещати; видавати верескливі, різкі звуки

2) cл. (on) доносити, бути донощиком

3) скаржитися, протестувати

n розм.

1) розмова; плітка

2) розповідь, історія

v (past і p.p. told)

1) розповідати

2) говоритися, розповідатися

3) говорити, сказати, повідомляти

4) розголошувати, виказувати; видавати

5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати

6) запевняти; твердити

7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти

8) вирізнятися

9) показувати; свідчити

10) позначатися, даватися взнаки

11) веліти, наказувати

12) рахувати; підраховувати

13) відлічувати (гроші); платити

14) налічувати, нараховувати

* * *

1) розповідати

2) говорити; повідомляти

3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

4) завіряти, запевняти; затверджувати

5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

6) виявляти, вказувати, показувати

7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)

8) веліти, наказувати

9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати